Олександр Шеховцов,
президент АТ "Гал-ЕКСПО",
віце-президент Виставкової федерації України

ПЕРСПЕКТИВИ розвитку виставкової діяльності у місті Львові, як засобу стимулювання експортної діяльності українських виробників

Олександр Шеховцов

Ще в 1925 році Львів був у числі 20 міст - засновників UFI ( Спілки Міжнародних Ярмарків) , і сьогодні, 75 років згодом, Україна через свою Виставкову федерацію тільки в минулому році спромоглася набути статус асоційованого члена цієї організації, а виставка "Охорона здоров'я" , організатором якої є фірма "Зовнішекспобізнес" (м.Київ), стала першою виставкою в Україні, що має статус дійсного члена UFI. Надолужувати є що.

Тільки члени UFI в минулому році забезпечили проведення в усьому світі більше, ніж 5300 виставок, загальна виставкова площа яких становила 52, 7 млн. кв.м. У цих виставках брали участь 275 тис. експонентів, а відвідали їх 149 мільйонів осіб. Треба підкреслити, що це далеко не всі виставкові заходи у світі. Я наведу деякі дані по виставках 2000 року в країнах Європи.

Дані по виставках 2000 року в деяких країнах Європи:

	Виставкова площа (продана , м.кв.)	Число учасників	Число відвідувачів
Чехія	889 192	39 088	2 655 636
Польща	771 629	34 976	1 180 762
Словаччина	198 046	9 357	756 599
Угорщина	455 000	19 000	2 300 000
Угорщина	455 000	19 000	2 300 000
Довідково:
Австрія	721 469	23 741	1 864 930
Німеччина	7 195 556	174 612	10 260 000

По Україні - забудована виставкова площа орієнтовно складає близько 250 тис. кв.м. Українські організатори, на жаль, не проводять статистичного аудиту, тому дані дуже умовні, особливо це стосується даних по експонентах та відвідувачах.

Розмір однієї виставки в середньому по основних виставкових центрах: Брно - 9735 кв. м., Познань - біля 17 000 кв.м. По Угорщині вцілому ця цифра складає біля 2070 кв.м., по Чехії - 3816 кв.м., а по Україні (за незасвідченими даними ) - лише близько 340 кв.м. (по виставках членів ВФУ - 1113 км.м.). Для порівняння - в Німеччині ця цифра становить біля 30 000 кв.м.

Розглядаючи програму міжнародних виставок в Україні за останні роки, слід зазначити, що по кількості та галузевій різноманітності виставкова програма АТ "Гал-ЕКСПО" у Львові є найбільшою та найрізноманітнішою в Західному регіоні України. За кількістю фахових галузевих виставок, що проводилися в Україні в 2000 році, Львів посідає п'яте місце, ще декілька років тому 2-3 місце, поступаючись Києву, Одесі, Харкову та Дніпропетровську. Хоча, знов-таки, відсутність сертифікації ( аудиту) не дає можливості більш точної якісної оцінки.

За рейтингом ВФУ провідними в Україні є 15 організаторів, які розподіляються по містах наступним чином: Київ - 7, Одеса - 3, Дніпропетровськ - 2, по одному - Донецьк, Харків і Львів ( АТ "Гал-ЕКСПО").

За 11 років роботи АТ "Гал-ЕКСПО" проведено понад 200 виставкових заходів у Львові, в інших містах України та за кордоном. Лише за власною програмою у Львові АТ "Гал-ЕКСПО" провело біля 100 міжнародних виставок, в яких взяли участь близько 4 600 українських та закордонних підприємств та фірм з 37-ми країн світу.

Ефективність виставок переконливо підтверджується постійною тенденцією зростання кількості та географії учасників традиційних виставок. Тільки у 2000 році було проведено 12 міжнародних галузевих виставок. У цих заходах взяли участь 479 фірм, які представляли 51 місто з 22 областей України та Республіки Крим, 10 країн.

Таким чином, в період з 1998 року по даний час спостерігається стійка динаміка росту обсягу проданої площі, кількості учасників та відвідувачів виставок. Середній розмір галузевої виставки у Львові становить сьогодні близько 520 кв.м. нетто, що у варіанті забудови на деяких виставках перевищує 1000 кв.м. експозиції.

При цьому слід звернути увагу на виставки, де динаміка є найбільш відчутною:

"ПродЕКСПО"-"ГалАГРО":1995р. - 261 кв.м.; 2000р. - 698 кв.м.; 2001р. - 702 кв.м. (115 учасників, з них 13 - закордонних). На останній виставці вперше організатори були змушені відмовити деяким потенційним учасникам через брак виставкової площі в залі.

Таким чином, можна вважати, що передумови для подальшого розвитку виставкової справи у Львові є. Є і політична підтримка. Другого листопада цього року питання розвитку виставкової діяльності у м.Львові було розглянуто на міськвиконкомі і отримало позитивну оцінку. Виставковий центр у Львові буде. Але тепер треба відповісти на питання: де і який , за які кошти, та дати відповідь ще на багато питань.

У Львові є декілька фірм, які проводять виставкові заходи: АТ "Гал-ЕКСПО", Львівська торгово-промислова палата, ТзОВ "Експо-Бізнес-Сервіс" та Громадська організація "Форум видавців". Об'єднати зусилля конкурентів навряд чи можливо ( такого досвіду в нашому місті я не знаю), тому є два шляхи - вибрати найбільш готову структуру, або створити нову за вкладені кимось кошти. Друге, я рахую, менш доцільно, хоча можливо. Навряд чи доцільно знехтувати традиціями та тією програмою виставкових заходів, які щорічно відбуваються у Львові, але якщо з'явиться новий господар, можливі варіанти. Все має ціну, все купується і продається.

Отже, перший фактор - це люди-фахівці об'єднані в технологічному процесі підготовки та проведення виставки. Не так вже й багато фахівців в нашому регіоні, що володіють виставковими технологіями. І знову ж таки, є декілька шляхів вирішення цього питання. Вибрати більш-менш готовий колектив, або створити новий ( частково використавши присутній в регіоні потенціал, "купити" фахівців), запросити декілька менеджерів з виставкових центрів Європи для організації виставкової фірми. Можуть бути й інші варіанти, але спочатку треба дати оцінку тому кадровому та техніко-технологічному потенціалу, який є в місті. Дати оцінку технології підготовки та проведення виставок, яка в нас існує, можуть допомогти наші друзі з Польщі, які мають великий досвід в цій галузі. Другий фактор - це кошти. Хто дасть гроші? І скільки, і на скільки?

Виставковий бізнес, за винятком декількох поодиноких випадків світових лідерів, не є настільки прибутковим. Якщо робити розрахунок окупності виставкового центру виключно за рахунок прибутку виставкової фірми або власника приміщення (залу) , то навряд чи можна отримати позитивний результат. Досвід наших колег з-за кордону свідчить, що в загальному прибутку лише 1/6 складає прибуток виставкової фірми, все інше отримує інфраструктура міста - готелі, ресторани, транспорт, розважальні заклади тощо. Це говорить про те, що найбільш зацікавленою структурою в розвитку виставкової галузі є місто і мій висновок полягає в тому, що місто має стати одним із основних фундаторів такого розвитку. Досвід Польщі це переконливо доводить насамперед в Познані, а в Кєльце і в Катовіцах частка міста у виставкових центрах є доволі значною. Але, як завжди, міста не такі вже й багаті, щоб дати достатньо грошей, вони можуть дати певні можливості, а саме - звільняють від місцевих податків і зборів, надають в оренду приміщення за умовними цінами, лобіюють проведення значних заходів на своїх теренах ( приклад з Економічним форумом), тощо.

Але будівництво або реконструкція неможлива без грошей. І знову є вибір - довгостроковий кредит або інвестиція. Я не хочу дискутувати на цю тему, але на мій погляд, краще інвестиція від стратегічного інвестора, який краще розуміє як просувати цей бізнес на ринку і що на тому можна заробити. Враховуючи великий об'єм необхідних фінансових інвестицій для будівництва об'єктів виставкового призначення, передбачуваний тривалий термін окупності цих капіталовкладень та необхідність фахового підходу до постановки і реалізації проектних рішень, а також відсутність вітчизняного досвіду спорудження подібних об'єктів, слід передбачити залучення зарубіжних інвесторів. У цьому контексті вибір потенційного інвестора є питанням як економічного, так і політичного плану.

З точки зору інвестора подібна інвестиція - це ще й політичний вплив у регіоні, додаткові можливості промоції фірм та країн, які представляє інвестор. Слід обирати інвестора, стратегічні інтереси якого співпадають із стратегією відносин між країнами. З одного боку, це служитиме запорукою виконання інвестиційних зобов'язань, а з іншого - дозволить сподіватися на активну участь інвестора в експлуатації виставкового центру шляхом залучення експонентів своєї країни. При виборі стратегічного інвестора перевагу слід віддати фірмам, що діють у сфері виставок. Стратегічним партнером тут могла би виступати Польща, де останні сім років існує великий досвід розбудови існуючих і створення нових виставкових центрів (Познань, Катовіце, Кєльце, Лодзь).

Хочеться нагадати ряд існуючих рішень. Розпорядженням президента України N343 від 2 листопада 2000 року перед органами виконавчої влади поставлено завдання "сприяти розвитку матеріально-технічної бази регіональних виставково-ярмаркових центрів на рівні сучасних міжнародних вимог". Виставкова федерація України провела 12-13 жовтня 2000 року в м.Львові семінар "Регіональні аспекти виставкової політики в Україні" та виїзне засідання Правління Виставкової федерації України. На цих заходах було вироблено і ухвалено "Стратегію розвитку виставкової діяльності в регіонах України", якою передбачено, зокрема, доцільність створення виставкових центрів в Одесі - на півдні, в Харкові та Донецьку - на сході, у Львові - на заході України.

Таким чином, справа створення виставкового центру у Львові сьогодні є втіленням в життя рішень прийнятих як на центральному, так і на місцевому рівні державного управління.

Ми вважаємо, що створення виставкового центру у Львові, поблизу кордону, де цілком реальним є відвідування виставок закордонними експонентами і представниками ділових кіл сприятиме в тому числі і збільшенню експортних можливостей українських виробників. Ще однією передумовою такої підтримки могло би стати часткове дотування участі у виставках перспективних з точки зору експортного потенціалу підприємств за рахунок коштів центрального та місцевого бюджетів, що також відповідає існуючому досвіду наших польських сусідів.

Впровадження в наші економічні реалії польського досвіду підтримки експортної діяльності шляхом стимулювання їхньої участі у виставках, розбудови виставкових потужностей в країні і підтримки участі фірм-виробників у виставкових заходах в країні та за кордоном може стати реальним чинником збільшення українського експорту.